 О мово рідна, мене чаруєш ти
9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови, яке було встановлене Указом Президента України в 1997 році. А святкуємо ми його на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Саме з нього, вважають дослідники, і починається писемна українська мова.
Наша українська мова — це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України.
Рідне слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, Тараса Шевченка, удосконалювалось І.Нечуєм –Левицьким, П.Мирним, М.Коцюбинським, Л.Українкою та багатьма іншими видатними українцями.
Максим Рильський сказав про мову так:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно і ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде...
З нагоди Дня української писемності та мови в Лужанській бібліотеці проведено ряд заходів. Відвідувачі книгозбірні мали можливість переглянути книжкову виставку «Передамо нащадкам наш скарб – рідну мову». Було організовано бібліографічний огляд літератури для читачів бібліотеки та голосне читання « Таїна слова».
В рамках тижня юні читачі мали можливість взяти участь у конкурсі : «Мова-цвіт духовного життя», а також декламувати вірші про мову та грати в мовні ігри.
Продовженням тижня був конкурс знавців мови серед учнів 5 класу в Лужанському ЗНЗ I-IIIст.ім.В.Орелецького.
Про історію становлення української мови, її розвиток і сучасний стан як державної мови учням розповіла вчитель української мови та літератури-Юречко Інна Орестівна.
Діти змагалися у мовній вікторині. Вони разгадували загадки про рідне слове, пригадували прислів’я і приказки, підбирали епітети до слів, розмірковували над тим ,як важливо вживати у мовленні слова ввічливості, дбати про чистоту мови. Учасники конкурсу були нагороджені подяками за кмітливість та ерудицію.
Ведучі побажали дітям любити свою мову та примножувати її здобутки,бо як сказав Панас Мирний:
«Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє
давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід».
| 
